Програма для розвитку дитини старшого дошкільного віку ВПЕВНЕНИЙ СТАРТ /vpevnenij_start.doc
ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 14.02.2015 р. N 1/9-71
Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій,
керівникам загальноосвітніх навчальних закладів
Щодо роз'яснення порядку приймання дітей до першого класу
Міністерство освіти і науки надсилає інструктивно-методичний лист щодо роз'яснення порядку приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів.
Доручаємо довести до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Додаток: на 2 арк.
Заступник Міністра П. Полянський
Додаток
до листа МОН України
від 14.02.2015 № 1/9-71
Інструктивно-методичний лист
щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту» зарахування дітей до першого класу початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності (у тому числі ліцеїв, гімназій, колегіумів, колежей, що містять у своїй структурі школу І ступеня) здійснюється на безконкурсній основі. Відтак, проведення тестувань, вступних випробувань, співбесід, інших заходів, що мають на меті встановлення відповідності рівня підготовки дитини до школи, не допускається.
Відповідно до Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 № 389 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 4 липня 2003 р. за № 547/7868, на конкурсній основі (співбесіда) організовується прийом до першого класу виключно у спеціалізованих школах (школах-інтернатах).
Під час проведення співбесіди у спеціалізованих школах (школах–інтернатах) забороняється перевірка знань з математики, вмінь з читання і письма та іноземної мови. Співбесіда може мати на меті винятково пересвідчення достатності рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеціалізації закладу, наприклад, фонематичний слух.
Результати співбесіди оголошуються не пізніше 5 днів після її проведення. Діти зараховуються до навчального закладу за наказом директора до початку навчального року.
Прийом дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів (у тому числі ліцею, гімназії, колегіуму, колежу, що містить у своїй структурі школу І ступеня), які працюють, (планується організація навчання) за науково-педагогічними проектами, також відбувається на безконкурсній основі. Можливість успішно навчатись за обраною програмою має забезпечуватись не селекцією дітей, а створенням відповідних навчально-виховних умов для всіх дітей, які є учнями даного навчального закладу.
Дітям, які вступають до першого класу школи І-ІІІ ступеня, що обслуговує мікрорайон, де мешкає дитина, не може бути відмовлено у зарахуванні.
У випадках, коли кількість заяв щодо вступу дитини до першого класу загальноосвітнього навчального закладу не за місцем проживання перевищує кількість вільних місць, перевага надається тим, чия заява була зареєстрована раніше.
Інформація про закріплення (чи відсутність закріплення) за певним загальноосвітнім навчальним закладом мікрорайону (певної території обслуговування) обов’язково має розміщуватись на сайтах школи та інформаційному стенді для батьків майбутніх першокласників.
Для прийому до першого класу батьки або особи, які їх замінюють, надають такі документи:
заява на ім’я директора школи;
копія свідоцтва про народження дитини;
медична картка встановленого зразка.
Інших документів для зарахування дитини до 1 класу не передбачено. Також не можуть вимагатися відомості про місце роботи, посади батьків або осіб, що їх замінюють та інша інформація, не передбачена чинним законодавством.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки несуть відповідальність за стан здоров'я дитини, її фізичний розвиток.
Відповідно до статей 12, 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов'язані надавати об'єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі післявакцинальні ускладнення. Особам, що не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Питання про відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією (наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2002 № 434 та затвердженого цим наказом примірного "Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу").
Ваша дитина йде до школи. Поради батькам першокласника.
Ваша дитина йде в перший клас, ви відчуваєте хвилювання, радість, переживаєте та бажаєте того, щоб дитина знайшла спільну мову з новим оточенням, полюбила школу, вчительку, опанувала найкращі навички у навчанні, а також здобула якомога більше знань, познайомилася з новими друзями, стала відповідальною – загалом була хорошим учнем. Чи все це їй удасться? Адже занадто вимогливе ставлення батьків до дітей породжує страх, опір, схильність до брехні. А батьки, які дозволяють своїй дитині все, ризикують, що дитина виросте розбещеною, свавільною, пасивною, матиме завищену самооцінку. В обох випадках дитині буде складно увійти до шкільного середовища і колективу однокласників. Саме такі діти ліняться сумлінно виконувати домашні завдання, часто забувають підручники і зошити вдома або залишають їх у школі, вони почуваються невпевнено та бояться нового оточення. Існує один принцип, на якому ґрунтується ставлення батьків до дитини, це батьківська любов - увага, розуміння, послідовність, терпіння, віра, підтримка і заохочення дитини. Якщо вона це отримує то їй хочеться йти до школи, дитина добре вчиться, легко освоюється в колективі.
Щоб дитина була готовою до свого першого шкільного року, забезпечте їй:
- здорову сімейну атмосферу;
- батьківську любов;
- активний процес розвитку;
- достатню кількість ігор.
Дитина, яка незабаром піде до школи, має опанувати багато речей, які допоможуть їй легше й швидше навчитись читати, писати, лічити, бути готовою сприймати розставання з батьками, стати самостійною і впевненою, виробити позитивну самооцінку та освоїтись серед однокласників.
Допоможіть дитині навчитися:
- користуватись органами чуття - постерігати за оточуючими,
- слухати звуки, розрізняти запахи;
- зосереджувати увагу на об’єктах і словах;
- помічати відмінності у формі, розмірі і кольорі;
- орієнтуватись у часі і просторі;
- набути певних гігієнічних, робочих і культурних навичок;
- добре розвинути мовлення й успішно спілкуватись з оточуючими;
- тренувати пам'ять і мислення;
- розвинути цікавість і уяву.
Дитина, яка впевнена в собі, має сформовану позитивну самооцінку, може успішно розвивати свій потенціал і переборювати труднощі, краще встановлювати взаємини з іншими дітьми, розуміти їх, її краще сприймають у товаристві. Усе це допоможе дитині добре почуватись у школі, сприятиме навчанню.
Коли дитина йде до школи, вона бере на себе значно більше відповідальності, має стати самостійнішою, ніж дотепер. Щоб дитина мала правильне уявлення про школу, з нею необхідно багато розмовляти. Дитина має знати, що, коли почнеться навчальний рік, вона ходитиме до школи щодня, окрім вихідних. Важливо, щоб дитина від вас почула, що в школі не завжди буде легко, будуть і труднощі, що справжній успіх — це подолати найскладніше. Розповідь про школу повинна охопити хороші та не дуже ситуації. Не слід обіцяти, що першокласника чекає суцільний успіх, важливіше допомогти налаштуватись на щоденну працю, але робити це необхідно дуже коректно. Зовсім неприпустимі вислови типу: «Що ти така неохайна дівчинка в школі робити будеш?», «Ось там тебе привчать до порядку!». Також не сподівайтесь, що якщо ви весь цей час не привчали дитину до дисципліни, то школа нарешті зробить це за вас.
І пам’ятайте, те, як дитина адаптується до школи і яких успіхів досягне, залежить від багатьох чинників. Основними зпоміж них є такі:
- родинна атмосфера — взаємини і спілкування в сім’ї;
- готовність дитини до школи;
- стан здоров’я дитини;
- розумові здібності;
- емоційна стабільність, упевненість, самоконтроль;
- мотивація дитини до роботи;
- умови для праці і навички роботи;
- вимоги і очікування батьків.
не наполягайте на тому, щоб дитина за будь-яку ціну була найкращим учнем. Допоможіть їй бути просто хорошим учнем і здоровою, хорошою дитиною.
І насамкінець, шановні батьки, пам’ятайте влучні та мудрі слова В.О. Сухомлинського: «У сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини — культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого потім виростають і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я — це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави.
На моральному здоров'ї сім'ї будується педагогічна мудрість школи».
ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ
Існує три переломні моменти, які дитина проходить в процесі навчання в школі: це надходження в перший клас, перехід з початкової школи в середню (5 кл) і перехід з середньої в старшу (10 кл). В літературі з даного питання основну увагу надається переважно першокласникам , проте нам представляється важливим поговорити про всі.
Отже, на що потрібно звернути увагу батькам в ці перехідні періоди? Почнемо з першокласників. Період адаптації дитини до школи може тривати від 2-3 тижнів до півроку, це залежить від багатьох чинників: індивідуальні особливості дитини, характер взаємостосунків з оточуючими, тип учбового закладу (а значить, і рівень складності освітньої програми) і ступінь підготовленості дитини до шкільного життя.
Важливим чинником є і підтримка дорослих - мами, тата, бабусь і дідусів. Чим більше дорослих нададуть посильну допомогу в цьому процесі, тим успішніше дитина адаптується до нових умов.
Які ознаки успішної адаптації?
По-перше, це задоволеність дитини процесом навчання. Йому подобається в школі, він не випробовує невпевненості і страхів.
Друга ознака - наскільки легко дитина справляється з програмою. Якщо школа звичайна і програма традиційна, а дитина випробовує утруднення при навчанні, необхідно підтримати його у важкий момент, не критикувати надмірно за повільність, а так само не порівнювати з іншими дітьми. Всі діти різні.
Якщо програма складна, та ще і припускає вивчення іноземної мови - уважно стежите, чи не є таке навантаження для дитини надмірним. Краще вчасно відкоректувати це, інакше почнуться проблеми із здоров'ям. Можливо, в іншому класі, з меншим навантаженням, дитина відчує себе комфортніше?
Дуже важливо на першому етапі вселити в школяра упевненість в успіх, не давати йому піддаватися смутку ("У мене ніщо не вийде!"), інакше боротися з апатією ви будете дуже довго.
Наступна ознака успішної адаптації - це ступінь самостійності дитини при виконанні ним учбових завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому. Частенько батьки дуже старанно "допомагають" дитині, що викликає деколи протилежний ефект. Учень звикає до сумісного приготування уроків і не хоче робити це поодинці. Тут краще відразу позначити межі вашої допомоги і поступово зменшувати їх.
Але найважливішим, на наш погляд, ознакою того, що дитина повністю освоїлася в шкільному середовищі, є його задоволеність міжособовими відносинами - з однокласниками і вчителем.
Нерідко батьки лають дитину за те, що він пізно повертається з школи, що йому часто дзвонять друзі не "по справі", що дуже багато часу у нього йде на прогулянки. Проте добре б пам'ятати про те, що в цей період першокласник активно встановлює контакти, шукає своє місце в дитячому середовищі, вчиться співробітничати з іншими дітьми і приймати допомогу на свою адресу. Допоможіть йому в цій непростій справі! Від того, яку нішу займе ваше чадо при розподілі соціальних ролей, залежить весь період його навчання в школі. Пригадайте, як важко позбувся імідж "жаднюги" або "всезнайка", як багато проблем з'являється в підлітковому віці саме тому, що колись малюку не вдалося проявити себе належним чином.
Окремо необхідно сказати і про відносини з вчителем.
Перша вчителька - це важлива людина в житті всієї вашої сім'ї. Добре б відразу встановити з нею тісний контакт, прислухатися до її порад, пропонувати допомогу в організації свят і загальних справ - же будь-яка ваша участь в шкільному житті піде на користь вашій дитині. Ваш син або дочка матимуть мотив гордитися вами! Обов'язково погоджуйте вимоги, щоб дитина не постраждала від ваших розбіжностей з педагогом. Якщо вас не влаштовує (або просто незрозуміла) методика навчання, попросіть вчителя роз'яснити її особливості і переваги перед іншими способами навчання. Думаємо, що будь-який вчитель зробить це охоче, адже він зацікавлений бачити у вас в першу чергу помічників, а не критиків. Від вчителя залежить і то, який сусід по парті "дістанеться" вашій дитині. Це - важливий чинник успішної адаптації першокласника. Обов'язково поцікавтеся, які відносини складаються у дітей, що сидять разом. А може бути, це ваш нащадок заважає комусь на уроках? Не лякайтеся, діти ще не освоїли незвиклі норми поведінки, та і просидіти 30 хвилин, не відволікаючись, в цьому віці достатньо складно. Постарайтеся поговорити з вашим школярем про те, що уміння поважати іншого, коли той працює - дуже цінне уміння. Обов'язково хвалите його, якщо людина витримала подібне випробування з честю. Стимулюйте допомогу дітей один до одного, не заохочуйте позицію "моя хатина з краю", - хто знає, можливо, саме взаємовиручка і добре відношення між однокласниками допоможе вашій дитині у важкий момент.
Таким чином, резюмуючи, відзначимо, що успішність проходження освітньої траєкторії дитини напряму залежить від того, яким способом батьки і інші члени сім'ї допомагають йому в цій важливій справі. І ми сподіваємося, що знання деяких "тонких моментів" в наданні подібної підтримки істотно полегшить життя і вам, і вашим дітям.
Консультация «Готовимся к школьному обучению»
Психологическая готовность ребёнка к обучению в школе является важнейшим итогом воспитания и обучения дошкольника в семье и детском саду.
Опыт показывает, что никакое самое хорошее детское учреждение – ни детский сад, ни начальная школа – не могут полностью заменить семью, семейное воспитание. В дошкольном учреждении детям прививают многие полезные навыки, учат рисованию, счёту, письму и чтению. Но если занятиями ребёнка не интересуются в семье, не придают им должного значения, не поощряют усердия и прилежания, ребёнок тоже начинает относиться к ним пренебрежительно, не стремится работать лучше, исправлять свои ошибки, преодолевать трудности в работе. Некоторых детей такое невнимание родителей глубоко обижает, они обижаются, перестают быть искренними и откровенными. Наоборот, интерес родителей к делам дошкольника и первоклассника придаёт особое значение всем достижениям ребёнка. Помощь в преодолении трудностей, возникающих при выполнении любого рода занятий, принимается всегда с благодарностью и способствует близости родителей и детей.
Успешное обучение и комфортное состояние ребенка в школе зависит: во-первых, от уровня развития интеллекта, во-вторых, от развития личностно-волевой сферы, и, наконец, от мотивационной готовности к школьному обучению.
К интеллектуальной готовности к школе относят: умение слушать и выполнять правила, указания взрослого; определенный уровень и объем развития памяти (механической и логической); степень умственного развития, владение обобщающими понятиями, умение планировать свои действия; умение отличать слово от обозначаемого им предмета или явления; владение арифметическими операциями; готовность руки к овладению письмом; умение выделять учебную задачу, превращать ее в самостоятельную цель деятельности.
В отличие от интеллектуальной, практически всегда ускользает из поля зрения родителей личностно – волевая, но она очень важна для благополучной учебы первоклассника. Чтобы будущему ученику было комфортно в школьных стенах, он должен научиться подчиняться правилам, которые диктует новая система отношений.
Очень важно для успешной учебы, естественно, настоящее желание познавать неизвестное.
Формирование мотивов, побуждающих к учению, – одна из линий подготовки детей к обучению в школе.Мотивационная готовность к школьному обучению складывается из:
• положительных представлений о школе;
• желания учится в школе, чтобы узнать и уметь много нового;
• сформированной позиции школьника.
В мотив обучения могут входить следующие причины: интерес к учению вообще (основанный на потребности в новых впечатлениях от приобретения знаний), желание получить образование в связи с пониманием его необходимости для жизни и профессиональной деятельности, желание заслужить похвалу.
Школьное обучение – это непрерывный процесс общения. Круг общения младшего школьника значительно расширяется: незнакомые взрослые, новые сверстники, старшеклассники. Психологами и педагогами замечено, что дети быстрее и легче адаптируются к школьному обучению, если умеют общаться.
Что же родители могут сделать для того, чтобы научить ребёнка общаться? Прежде всего, надо у детей сформировать следующие навыки:
– умение слушать собеседника, не перебивая его;
– говорить самому только после того, как собеседник закончил свою мысль;
– пользоваться словами, характерными для вежливого общения, избегая грубостей и вульгаризмов.
В годы, предшествующие обучению в школе, родителям важно создать условия для общения дошкольников с их сверстниками. Организация различных развлечений, детских праздников, разнообразных игр должна стать хорошей традицией каждой семьи. Дети учатся жить в коллективе, уступать, делать другим приятное, помогать, подчиняться, лидировать.
И ещё один совет: учите ребёнка слушать других, но и сами признавайте его право на собственное мнение. Общение не может строиться на основе авторитарного давления на ребёнка и подчиняться формуле «Взрослый всегда прав, потому что взрослый». Обязательно спорьте с детьми, учите их доказывать свою точку зрения, но и сами не стесняйтесь признавать свои ошибки, извиняться. Всё это – залог того, что общение в любой среде не будет доставлять вашему ребёнку огорчения.
Таким образом, готовность ребенка к школе требует особого внимания, как со стороны родителей, так и педагогов.
Пам'ятка для батьків
«ДОПОМОЖИ СВОЇЙ ДИТИНИ ПІДГОТУВАТИСЬ ДО ШКОЛИ»
Шановні батьки! Ви є першими вчителями Ваших дітей!
Як займатися з дітьми.
Коли батьки задовольняють допитливість дітей, вони тим самим допомагають йому набути навичок навчальної діяльності. У перші шість років діти вчаться більше, ніж за вето решту життя. Для батьків важливо знати, як грати з дітьми, так як гра і домашні заняття з дітьми дуже допомагають у навчанні. Все, чого батьки навчили своїх дітей до школи, є солідним фундаментом для навчання в ній.
Як батьки можуть допомогти своїм дітям вчитися.
Виберіть зручне для занять час. Займайтеся регулярно. Якщо Ви постійно зайняті, використовуйте для цього кінець робочого тижня. При навчанні дотримуйтеся наступних принципів: підтримуйте інтереси дитини, пропонуйте йому новий матеріал для мовного розвитку, дуже пильнувати про свої заохочувати дитину в його прагненні самостійно виправляти свої помилки, схвалюють застосування знань у діяльності.
Як розвивати мову дитини.
Так як діти копіюють дорослих, то Ваша мова повинна бути прикладом для наслідування. Чим більше Ви спілкуєтеся з дитиною, тим багатшим і більш насиченим його словник, тим більше він набуває навичок спілкування. Ваша мова повинна бути чіткою. Розучуйте з дітьми нові вірші, пісні, вчіть його розповідати ті чи інші історії. Грайте з дітьми в такі ігри, які розвивають його мова, пам'ять, увагу. Постарайтеся ізолювати дитину від перегляду телешоу, фільмів, пісень, розмов з дітьми, які навчать їх неприйнятним нормам мови або поведінки.
Роль батьків у розвитку у дітей мислення.
У розвитку мислення Дітей особлива роль відводиться тим предметам, які дають можливість робити що-небудь нове, експериментувати. Дорогі іграшки не завжди дають дітям простір для розвитку фантазії. Для розвитку мислення дітей можна запропонувати їм будівельний матеріал, головоломки, біноклі, магніти, мозаїку, природний матеріал (кісточки від фруктів, грунт і т.д.), твори мистецтва; спостереження за тваринами, комахами в зоопарку, на фермі, виготовлення іграшок з різних клаптиків, черепашок, листя, поїздки в місто, село, екскурсії. Роль батьків у навчанні дітей письму.
Спочатку діти малюють різні каракулі, які позначають у них букви. І лише пізніше вони дізнаються літери алфавіту. Після п'яти років діти вже цікавляться буквами алфавіту і пишуть слова так, як чують.
Як же навчити дитину письму? Виберіть час, щоб позайматися з дитиною в написанні букв, імен. Приготуйте для цього олівці, ручки, папір. Намагайтеся не помічати помилок і частіше хваліть дитину за все, що він напише. Робіть з дитиною книжки-саморобки з різними історіями і малюнками. Читайте їх знову і знову. Нехай Ваша дитина пише листи, привітання, листівки друзям і знайомим. Роль батьків у навчанні дітей читанню.
Найкращий спосіб зацікавити дитину читанням - показати йому, що картинки-слова розповідають історію, а історії можна знати, тільки щодня читаючи. Читання і обговорення показує, чи розуміє Ваша дитина зміст прочитаного. Діти люблять слухати знайомі історії знову і знову .. Роль батьків у навчанні дітей елементарним математичним уявленням.
Дітей потрібно познайомити з формою предметів, їх кількістю, розмірами і відносинами. Батьки можуть навчити дітей рахувати предмети, що оточують їх. Простежити взаємозв'язок між нумерацією будинків і їх кількістю. Під час приготування та подачі їжі можна познайомити дітей з такими поняттями, як "більше", "менше", "ціле", частина, половина, багато, мало, великий, маленький, середній. Під час одягання - важкий, легкий, довгий, короткий, пара. Вважайте з дітьми різні предмети, гудзики, чашки, крапочки доміно. Навчіть дітей користуватися вимірювальними приладами: мензурками, вагами, годинами, лінійкою і т.д. |
